Асоціація міст України

У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо розпорядження землями комунальної власності» № 3801 від 07.07.2020 р.

Законопроєктом пропонується запровадити прийняття рішень місцевої ради з питань розпорядження земельними ділянками комунальної форми власності більшістю у дві третини від загального складу ради.

Проаналізувавши текст законопроекту, Асоціація міст України висловлює такі зауваження :

► Законопроєкт стосується правовідносин щодо порядку розпорядження виключно землями комунальної власності. Варто відзначити, що відповідно до статті 13 Конституції України від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. Рішення про розпорядження землями комунальної власності приймається колегіально депутатами, обраними на основі прямого, рівного, загального виборчого права громадянами. В той же час розпорядження землями державної власності здійснюється одноособово, наприклад головою місцевої державної адміністрації або керівником територіального підрозділу Держгеокадастру. При цьому така особа не є обраною народом, тобто не виступає безпосередньо від імені народу, а такі повноваження здійснюються нею без залучення громадськості, врахування її думки. Відтак, існуючий спосіб розпорядження землями комунальної власності є більш відкритим та демократичним ніж землями державної власності. Отже, в першу чергу варто забезпечити прозорий та неупереджений механізм розпорядження землями державної власності, наприклад шляхом погодження рішень органів виконавчої влади щодо розпорядження земельними ділянками державної власності органами місцевого самоврядування, які діють від імені територіальних громад та є обраними громадянами.

► В обґрунтуванні необхідності прийняття законопроекту в пояснювальній записці автори законопроєкту приходять до висновку, що  через обмеженість земельного ресурсу надання земельних ділянок комунальної власності у власність громадян чи у користування юридичним особам, часто відбувається несправедливо. Як приклад зазначається, що земельні ділянки надаються під забудову без врахування думки громадян. В контексті обґрунтування необхідності прийняття законопроекту вважаємо, що шляхами вирішення проблем у питанні розпорядження землями, має бути:

► Згідно з пояснювальною запискою законопроєкт розроблено з метою прозорого та неупередженого механізму розпорядження землями комунальної власності. Досягнути поставленої цілі пропонується шляхом запровадження голосування  «кваліфікованою» більшістю у 2/3 від загального складу ради для прийняття рішень місцевої ради з питань розпорядження земельними ділянками комунальної форми власності. За загальним правилом рішення ради ухвалюється простою більшістю голосів від загального складу ради і лише у виняткових випадках застосовується кваліфікована більшість. Зокрема, такими випадками є подолання «вето» голови або дострокове припинення повноважень голови за рішенням місцевої ради. При цьому, законопроєкт не врегульовує питання яким чином та у який спосіб буде долатися «вето» голови на рішення ради стосовно розпорядження комунальними землями. Виходячи з логіки Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» – «вето» голови на такі рішення мають долатися місцевою радою виключно повним складом місцевої ради. Багаторічна практика показує, що будь який представницький колегіальний орган практично не збирається на свої засідання у повному складі. Більше того, враховуючи безоплатність здійснення депутатами місцевих рад своїх повноважень та поєднання таких повноважень з основною роботою, більшість місцевих рад практично завжди збираються у мінімальній кількості депутатів, необхідній для прийняття рішень. Запровадження «кваліфікованої» більшості для прийняття рішень з земельних питань зупинить процес їх прийняття або призведе до порушення строків розгляду, які визначені Земельним кодексом України. У свою чергу порушення строків розгляду земельних питань призведе до порушення прав фізичних та юридичних осіб щодо користування земельними ділянками.

► Законопроєкт не дає відповіді на питання яким чином прийняття рішень саме «кваліфікованою» більшістю посилить прозорість та неупередженість механізму розпорядження землями комунальної власності та знизить корупційні ризики.  Слід відзначити, що відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» проєкт будь якого рішення місцевої ради до його прийняття оприлюднюється на офіційному сайті ради (частина третя статті 15). Відтак, кожен громадянин може ознайомитися з проєктом рішення ради та у разі виявлення порушення його прав, подати індивідуальне чи колективне звернення до органу місцевого самоврядування про таке порушення. Окрім цього, проєкти рішень ради проходять кілька стадій узгодження, а сама процедура надання земельної ділянки проходить у два етапи, що є додатковим інструментом відкритості та публічності прийняття рішень.

► Додаткову загрозу, яку може створити законопроект №3801, є не тільки порушення строків розгляду земельних питань, а і практично зупинення діяльності місцевої ради. Це пов’язано з тим, що на законодавчому рівні запроваджено імперативний мандат депутата, тобто залежність депутата від позиції фракції чи партії, і в такому випадку під час вирішення будь-якого питання депутат не є вільним у своєму виборі. З огляду на такі обставини, питання розпорядження землями громад перестане бути питанням забезпечення прав громадян та юридичних осіб на володіння чи користування земельними ділянками, а стане виключно політичним питанням, що призведе до чисельних порушень законодавства.

22 липня 2020 року в газеті “Голос України” №125 опубліковано текст Закону № 805-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення виборчого законодавства” (законопроект № 3485).

Отже, вже офіційно місцеві вибори 25 жовтня 2020 року пройдуть за новими правилами та на новій територіальній основі.

Нагадаємо, що Законом  № 805-IX вносяться зміни не тільки до Виборчого кодексу України, а  й до низки Законів України, зокрема, “Про Центральну виборчу комісію”, “Про Державний реєстр виборців”, “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про статус депутатів місцевих рад”, а також до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення”.

АМУ проаналізує новий закон та інформуватиме про найбільш кардинальні зміни у виборчому та суміжному законодавстві щодо організації та проведення місцевих виборів.

Асоціація міст України розглянула законопроєкт №3737 від 24.06.2020, який надає право безплатного проїзду усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів у межах області (Автономної Республіки Крим) дітям війни.

За даними Мінсоцполітики, станом на 01.08.2019 чисельність дітей війни становила 2,6 млн громадян. За даними Держстату, в середньому по Україні у червні 2020 року вартість однієї поїздки у міському транспорті становила 5,41 гривню. Якщо враховувати запропонований Урядовою постановою від 14.03.2018 №196 мінімальний соціальний норматив кількості поїздок на місяць (30 поїздок), то для виконання Законопроєкту необхідно приблизно 5 млрд грн в рік. АМУ зазначає, що, відповідно до частини третьої статті 142 Конституції України, витрати органів місцевого самоврядування, які виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою. В той же час, у Законопроєкті не визначені джерела покриття зазначених видатків.

Відповідно до статті 91 Бюджетного кодексу України, органи місцевого самоврядування можуть здійснювати фінансування пільгового проїзду окремих категорій громадян, тобто фінансування передбачене в межах спроможності місцевих бюджетів. В той же час, пільги, передбачені законопроєктом, діють за принципом екстериторіальності і не можуть залежати від доходів місцевих бюджетів. Не у всіх органах місцевого самоврядування є кошти для організації пільгового перевезення. А в разі неможливості забезпечення пільги, в територіальній громаді суттєво зросте соціальне напруження.

– внести законопроєктом зміни до законів України, закріпивши фінансування пільгового проїзду за рахунок коштів державного бюджету;

– одночасно із законопроєктом подати проєкт Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України, закріпивши фінансування пільгового проїзду за рахунок коштів державного бюджету.

– держава виконає свій обов’язок щодо фінансування пільгового проїзду;

– громадяни зможуть повноцінно реалізувати своє право на пільговий проїзд, незалежно від місця проживання.

 на YouTube-каналі «InterVizor» вийшло інтерв`ю Виконавчого директора Асоціації міст України Олександра Слобожана. Головними темами для обговорення стали оновлення виборчого законодавства та новий районний поділ і його наслідки для громад.

Щодо прийнятих Верховною Радою України 16 липня 2020 року змін до виборчого законодавства Олександр Слобожан наголосив, що партизація місцевих рад та впровадження “імперативного” мандату для місцевих депутатів – це шлях до централізації управління, а значить – до нівелювання децентралізаційних реформ. Тобто це призведе до того, що питання місцевого значення будуть вирішуватися не на місцевому рівні, а фактично з центру. Він підкреслив, що АМУ неодноразово вказувала на ризики у разі запровадження таких новацій у виборчому законодавстві. Адже вони загрожують не тільки порушенням прав громадян щодо можливості вільно обиратися незалежно від політичних поглядів, порушенням міжнародних стандартів проведення виборів, але і фактичним усуненням простих громадян від участі у вирішенні питань розвитку своїх громад.

Щодо нового районного поділу України Виконавчий директор АМУ зазначив, що постанова про нові райони (№ 3650) мала прийматися у пакеті зі змінами до Бюджетного кодексу (законопроєкт №3614).  Законопроєкт, розроблений АМУ в рамках проєкту ПУЛЬС, встановлює рівні умови формування дохідної бази бюджетів місцевого самоврядування для «нових» сільських, селищних, міських територіальних громад в обсягах, що були у міст обласного значення та ОТГ.

О.Слобожан наголосив, що цей законопроєкт був проголосований тільки в першому читанні, але вже 15 вересня Уряд має подати до Верховної Ради проєкт Закону про Державний бюджет України  на 2021 рік.

Щоб зберегти здобутки децентралізації і щоб громади були фінансово незалежні, Держбюджет на 2021 рік має розроблятися з врахуванням норм законопроєкту №3614, оскільки він передбачає закріплення за сільськими, селищними, міськими громадами належної ресурсної бази для здійснення повноважень на новій територіальній основі.