Асоціація міст України

Дніпропетровське регіональне відділення

                       
                       
                       

Цифровізація – один з головних пріоритетів держстратегії регіонального розвитку

Уряд ухвалив Державну стратегію регіонального розвитку до 2027 року. Важливе місце в документі займає питання цифрової трансформації.
Загалом стратегія містить понад 60 завдань цифрової трансформації. Пріоритетними цілями є:
► підвищення рівня цифрової грамотності населення;
► забезпечення безперешкодного доступу до високошвидкісного Інтернету всіх населених пунктів (насамперед сільських та малих міст) та соціальних закладів;
► запровадження можливості отримання електронних послуг через смартфон;
► впровадження електронного документообігу;
► забезпечення електронної взаємодії між національними реєстрами, реєстрами органів місцевого самоврядування;
► переведення пріоритетних публічних послуг в електронну форму;
► впровадження регіональними органами влади відкритих даних;
► розвиток інструментів електронної демократії.
Також документом передбачається впровадження системи електронного прийому документів та забезпечення можливості звернення за послугами сфери соціального захисту через онлайн сервіси, та впровадження системи електронних черг. Окрім того, відзначено необхідність створення електронної освітньої системи, впровадження на всіх рівнях освіти сучасних навчальних програм для ефективного формування сучасних цифрових навичок та запровадження нових професій тощо.
Стратегію буде реалізовано у два етапи: перший 2021—2023 роки та другий 2024-2027 роки.
Також для моніторингу досягнення цілей, до стратегії додали 3 цифрових KPI:
– відсоток соціальних закладів, що використовують фіксований широкосмуговий доступ до Інтернету (до 2023 року – школи, заклади первинної та вторинної допомоги,  ЦНАПИ 100%; інші заклади 95%);
– охоплення територій області мобільними мережами 4G (до 2023 року – 90% населення);
– рівень цифрової грамотності у населення (до 2023 року – 55%).

МОН опублікувало рекомендації щодо нового навчального року

У Міністерстві освіти України надали перелік рекомендацій, як розпочнеться навчання 1 вересня 2020 з урахуванням карантину.
Головними правилами залишаються дотримання соціального дистанціювання та використання захисних засобів.
Рекомендації МОЗ та ВООЗ, які затвердили в Міносвіти, першочергово стосуються вчителів та керівництва шкіл, а також міських та сільських рад.
До старту навчального року засновникам закладів рекомендовано забезпечити школи дезінфікуючими та миючими засобами, засобами індивідуального захисту. Директори закладів мають обладнати у школах місця для обробки рук та збору використаних масок і рукавичок, а також створити умови для соціального дистанціювання та уникнення скупчень.
Щоб створити умови для дистанціювання, зокрема рекомендовано:
► відкрити декілька входів до будівлі,
► збільшити відстань між партами,
► використовувати розмітку на підлозі для організованого руху коридорами,
► виокремити зони переміщення для різних вікових категорій учнів,
► використовувати великі приміщення – зокрема актові зали, рекреації, коридори, адаптовані для потреб навчання,
► за сприятливих погодних умов проводити заняття на відкритому повітрі,
► встановити гнучкий графік початку занять для різних категорій учнів.
Для мінімізації пересування учнів у приміщеннях закладу МОН рекомендує закріпити за класами окремі навчальні кабінети. Під час уроків учителям варто обирати види діяльності, які мінімізують безпосередній фізичний контакт між учнями, зокрема зменшуючи кількість комунікаційних вправ.
МОН рекомендує закладам запровадити гнучку структуру навчального року – передбачити можливість змінювати терміни канікул, початку і завершення семестрів з урахуванням епідеміологічної ситуації.
Крім того, на початку нового навчального року слід з’ясувати рівень опанування навчального матеріалу, який учні вивчали дистанційно наприкінці навчального року 2019/2020, і визначити необхідність повторно вивчати цей матеріал. Спілкування педагогів із батьками слід здійснювати переважно дистанційно за допомогою доступних засобів зв’язку.
Робота груп продовженого дня та позашкілля має так само бути організована з урахуванням тимчасових рекомендацій Головного державного санітарного лікаря щодо протиепідемічних заходів у закладах освіти.
МОН також рекомендує запропонувати батькам учнів із хронічними легеневими хворобами, розладами імунної системи, захворюванням на цукровий діабет тощо продовжити навчання за більш безпечними для них формами – як-то на екстернаті або дистанційно.

О.Слобожан: Реорганізація районного рівня, якщо не “поховає”, то явно застопорить реформу децентралізації

4 серпня у одному з видань вийшла публікація з коментарем Виконавчого директора АМУ Олександра Слобожана щодо нового поділу районів. Він зазначив, що в урядовому плані ухвалення змін в закони про місцеві державні адміністрації, місцеве самоврядування і Бюджетний кодекс стоять після 25 жовтня. Тому є загроза, що максимум повноважень замкнуться на главах РДА, яких призначає президент.
Що підтверджує ці речі? По-перше, введення імперативного мандата, який може заблокувати роботу місцевих рад. Друге – законопроект, зареєстрований головою профільного комітету Андрієм Клочком, який передбачає, що всі земельні питання ухвалюються 2/3 від складу місцевої ради. Далі у них в планах затвердити, що для рішень по комунальній власності потрібно 3/4 голосів, а по бюджету 100%, – наголосив О.Слобожан.
Також він зауважив, що новий поділ не відповідає європейським стандартам NUTS, а диспропорція між кількістю жителів у районах лише посилилася. Якщо раніше різниця між ними становила 20 разів, то зараз число їхніх мешканців різниться в 60 разів. У майбутньому ця непропорційність між районами обернеться тим, що, приєднавшись до Євросоюзу, Україна не зможе отримувати фінансову підтримку від його структурних фондів.
Проте, найбільша проблема стосується фінансів. Райони переділили, а проблема передачі коштів повисла в повітрі. Адже законопроєкт №3614, який розділяє доходи і видатки між бюджетами районів і територіальних громад, депутати прийняли тільки в першому читанні і відклали на осінь.
Поки ці зміни в Бюджетний кодекс не ухвалені, є загроза того, що всі громади будуть позбавлені коштів. Фактично, цим ставиться хрест на реформі базового рівня і на бюджетній децентралізації. І, звичайно ж, ніяких послуг жителі громади не зможуть отримувати, – зауважив О.Слобожан.

Нагадаємо, проєкт Закону України “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо приведення у відповідність положень бюджетного законодавства у зв’язку із завершенням адміністративно-територіальної реформи” №3614 від 09.06.2020, розроблений за участі Асоціації міст України спільно з групою народних депутатів (З.Андрійовичем, Г.Третьяковою та ін.).

АМУ зверталася до парламентського Комітету з питань бюджету із проханням рекомендувати Верховній Раді України прийняти законопроєкт №3614 в першому читанні та в цілому.

АМУ надіслала Голові парламенту перелік законопроєктів, прийняття яких необхідне для завершення реформи місцевого самоврядування

29 липня Асоціація міст України надіслала Голові Верховної Ради України Дмитру Разумкову перелік законопроєктів (завантажити), прийняття яких необхідне для завершення реформи місцевого самоврядування. У супроводному листі АМУ висловила сподівання, що найближчим часом ці  законопроєкти будуть винесені на розгляд парламенту.

Нагадаємо, 25 червня під час засідання Консультативної ради з питань місцевого самоврядування Голова АМУ, мер Києва Віталій Кличко передав Голові Парламенту цей перелік законопроєктів і наголосив, що їх прийняття сприятиме розвитку місцевого самоврядування та завершенню реформи. Асоціація міст України розраховувала на створення робочих груп для підготовки проєктів законів до розгляду. Проте, у отриманому рішенні Консультативної ради позиція АМУ не була врахована.

Дніпропетровське регіональне відділення Асоціації міст України


ПУЛЬС Децентралізаційний марафон
Петриківський П'ятихатський Юр'ївський Магдалинівський Царичанський Новомосковський Павлоградський Петропавлівський Межівський Васильківський Синельниківський Дніпропетровський Верхньодніпровський Криничанський Солонянський Софіївський Криворізький Широківський Апостолівський Томаків- ський Нікопольський Покровський П’ятихатки Зеленодольськ Верхньодніпровськ Нікополь Кривий Ріг Марганець Перещепене Першотравенськ Павлоград Новомосковськ Дніпро Кам’янське Вільногірськ Синельникове Раївка Любимівка Петриківка Апостолове Жовті Води Тернівка Покров Підгородне Верхівцеве Вакулове

Члени асоціації міст України