Асоціація міст України

17 липня відбулася онлайн-зустріч для обговорення питань підготовки проєкту Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021 – 2026 роки. Від Асоціації міст України у заході взяла участь експертка з правових питань Інна Скляр.

Мета заходу – обговорити план дій щодо підготовки Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства на 2021 – 2026 роки, а також питання організаційного та комунікаційного супроводження процесу розроблення проекту зазначеного документа.

Асоціація міст України вважає, що Національна стратегія сприяння розвитку громадянського суспільства на 2021 – 2026 роки є важливим документом, до розробки якого мають долучитися органи місцевого самоврядування.

Вже з наступного тижня розпочнуться засідання щодо розробки Національної стратегії.

Уряд розширив перелік закладів, які можуть проводити трансплантацію органів, а саме 12 медзакладів, 9 із яких спеціалізуються на органній трансплантації, а ще 3 – на трансплантації кісткового мозку. Це важливий крок на шляху розвитку трансплантації в Україні, який дозволить проводити пересадку органів всередині держави, а не їхати за кордон. Постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2019 р. №1083 затверджено перелік послуг та тарифів на послуги з надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги методом трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів, які надаються учасниками пілотного проекту щодо зміни механізму фінансового забезпечення оперативного лікування з трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів. Також цим урядовим актом оновлено перелік заклади охорони здоров’я і наукові установи, які уклали з Міністерством охорони здоров’я договір про медичне обслуговування населення з надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги методом трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів, серед яких  наприклад комунальне некомерційне підприємство Ковельське міськрайонне територіальне медичне об’єднання Ковельської міської ради Волинської області, м. Ковель.

Вперше передбачається фінансування алогенної трансплантації кісткового мозку від неродинного донора, у тому числі отримання донорського матеріалу з «Всесвітньої асоціації донорів кісткового мозку».  Цей вид трансплантації один із ключових, для проведення якого направляють на лікування за кордон. Вартість такої процедури за кордоном перевищує таку вартість в України в десятки разів З кожним роком збільшуються видатки з державного бюджету для направлення на лікування за кордон. Так, у 2019 році на цю мету  було виділено майже 1 мільярд гривень.

Держава і в цьому році виділено близько 1 млрд гривень на направлення громадян на лікування за кордон.  Прийняття Закону України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людини»  є прогресивним кроком, але головне для пацієнтів, щоб цей закон дійсно запрацював. В  Україні тисячі осіб, які потребують трансплантації. Лише декілька сотень може виїхати на лікування за кордон за державні кошти.

Проведення трасплантації органів та інших анатомічних матеріалів в країні дозволить спрямувати кошти на розвиток цього напрямку.

Уряд на черговому засіданні прийняв рішення про виділення коштів на підвищення заробітної плати медичних працівників з 1 вересня 2020 року. Підвищення відбудеться як для лікарів, так і для середнього та молодшого медичного персоналу. Про це на брифінгу за підсумками засідання заявив Міністр охорони здоров’я України Максим Степанов.

“Як ви знаєте, 19 червня цього року, з ініціативи МОЗ та на доручення Президента, було прийняте рішення щодо системного підвищення зарплати всім медичним працівникам. Відповідно зарплата лікаря в середньому зросте на 3,5 тис. грн, середнього медичного персоналу – на близько 2,5 тис., а молодшого медичного персоналу – на близько 1250 грн. Сьогодні ми виділили конкретний фінансовий ресурс на оплату праці з 1 вересня. Це системне рішення, щоб рухатися до того, аби зарплата медиків була на високому рівні», – підкреслив Максим Степанов. Згідно з попередніми розрахунками за даними Центру медичної статистики стосовно кількості медичних працівників потреба становить близько 7,4 млрд гривень.

За словами очільника відомства, кошти спрямовуватимуться: до закладів охорони здоров’я, що належать до сфери управління МОЗ, а також до закладів охорони здоров’я комунальної власності через НСЗУ (так званий мотиваційний пакет) або структурні підрозділи з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних адміністрацій.

Також Кабінет Міністрів України напередодні Дня медичного працівника прийняв постанову, якою передбачено дофінансування медичної галузі на 4,5 млрд грн. Так, частина коштів піде на забезпечення фінансування медичних закладів, частина – на екстрену медицину, а частина – на нові тарифи.

Також з 1 вересня 2020 року призначено доплати до заробітних плат медичним працівникам закладів охорони здоров’я:

▪ лікарям — у розмірі 70% від окладу;

▪ середньому медичному персоналу — у розмірі 50% мінімальної заробітної плати;

▪ молодшим медичним сестрам — у розмірі 25% мінімальної заробітної плати.

Напередодні цих рішень з 13 по 20 квітня 2020 року більше 4500 медичних працівників закладів охорони здоров’я громад-членів Асоціації міст України взяли участь у дослідженні, яке проводилося Асоціацією міст України спільно з компанією «Active Group» та Всеукраїнським лікарським товариством, методом заповнення он-лайн анкет медичними працівниками. Загалом опитано 4510 медичних працівників. Презентація дослідження

Дві третини респондентів оцінили роботу центральної влади щодо боротьби із пандемією на 1 та 2 бали за 5-ти бальною шкалою. Щодо оцінювання заходів медичної реформи, понад половина медиків визнала їх незадовільними. Такі дані всеукраїнського соціологічного дослідження.

Найбільш негативну реакцію у медиків викликала ситуація старту проведення реформи вторинної ланки медичної допомоги саме під час карантину, яка розпочалася 1 квітня. 55,8% респондентів ставляться до цього негативно, а ще 19,9% – скоріше негативно. Скоріше позитивно сприймають реформу під час пандемії тільки 10,1%, позитивно – 8,3% медичних працівників.

24,3% медиків описали своє відчуття на робочому місці як «повна небезпека», а 45,2% – як «швидше небезпека». 19,1% сказали про незначне зменшення безпеки, а 6% сказали, що вони цілком у безпеці під час виконання своїх обов’язків. 5,4% респондентів не визначились із оцінкою власної безпеки.

За отриманими оцінками виявилось, що дві третини медиків не забезпечені захисними окулярами та захисними костюмами. На один бал свою забезпеченість костюмами оцінили 41,4% респондентів, а на два бали – 29%. Окулярами забезпечені на одиницю 40% медпрацівників, а на двійку – 23,3%. Рештою засобів захисту незадовільно забезпечені від третини до понад половини працівників закладів охорони здоров’я (на думку працівників).

АМУ впевнена, що проведене дослідження повністю віддзеркалює реальну ситуацію в охороні здоров’я. Адже у медичних закадах відсутні у достатній кількості необхідне спеціальне медичне обладнання для діагностики та лікування, засоби індивідуального захисту, дезінфекційні засоби тощо. А відсутність необхідних засобів захисту та діагностики піддає ризику медичних працівників, що унеможливлює, у разі їх захворювання, своєчасне надання медичної допомоги іншим хворим на коронавірус. У загальній структурі хворих на коронавірусну інфекцію COVID-19 по країні 20% становлять медичні працівники. Це один з найвищих показників серед інших країн.

Недостатній рівень фінансування не дозволяє органам місцевого самоврядування забезпечити виконання вимог Програми медичних гарантій та виконувати делеговані державою повноваження на забезпечення доступності і безоплатності медобслуговування. Закладами охорони здоров’я було обраховано реальні тарифи на пакети медичних послуг і вони значно вищі ніж ті, що затверджені постановою КМУ від 05.02.2020 №65. Ці тарифи у більшості значно занижені та не покривають реальної собівартості таких послуг. Крім того, Національною службою здоров’я покривається обмежений обсяг пакетів медичних послуг, так званих пріоритетних. А тому відсутня перспектива для утримання лікарень, збільшення заробітної плати медичних працівників тощо.

Асоціація міст України зібрала та надіслала до органів державної влади для врахування та прийняття відповідних рішень матеріали всеукраїнського соціологічного дослідження, проведеного дослідницькою компанією «Active Group» спільно з АМУ та Всеукраїнським лікарським товариством у квітні 2020 року, проблемні питання, які виникли у громадах у зв’язку з укладанням договорів з НСЗУ зі змінами у фінансовій діяльності медичних закладів і потребують першочергового вирішення. АМУ вдячна, що  Уряд почув проблеми органів місцеого самоврядування та прийняв рішення, які матимуть позитивний вплив на розвиток галузі охорони здоров’я  та сприятиме покращанню доступності та якості медичної допомоги для громад.