Асоціація міст України

Дніпропетровське регіональне відділення

Відтепер законодавчо врегульовано право науково-педагогічних працівників медичних вузів надавати медичну допомогу в закладах охорони здоров’я

Президент Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань організації освітнього процесу в сфері охорони здоров’я» (законопроєкт №749-ІХ), який Верховна Рада ухвалила 3 липня 2020 року.
Закон урегульовує питання надання права науково-педагогічним працівникам закладів вищої освіти та лікарям-інтернам, які не є штатними працівниками закладу охорони здоров’я, надавати медичну допомогу в закладах охорони здоров’я. З впровадженням з 1 квітня 2020 року другого етапу медичної реформи, науково-педагогічні працівники закладів вищої (післядипломної) освіти, які здійснюють підготовку кадрів у сфері охорони здоров’я та мають сертифікат лікаря-спеціаліста, не мали правових підстав для надання медичної допомоги пацієнту.
Станом на 2020 рік лише у закладах вищої освіти, що підпорядковані МОЗ України, працює більше 8500 кафедральних співробітників і лише близько 1300 з таких мають законне право надавати медичну допомогу, оскільки працюють за сумісництвом у закладі охорони здоров’я. Спостерігається ситуація, коли заклади охорони здоров’я часто відмовляються працевлаштовувати кафедральних співробітників, відповідно такі не мають права надавати медичну допомогу, а отже і не можуть забезпечити якісний освітній процес, зокрема практичну підготовку медичних кадрів. Так, ст. 33 Основ законодавства України про охорону здоров’я передбачено, що медична допомога надається відповідно до медичних показань професійно підготовленими медичними працівниками, які перебувають у трудових відносинах із закладами охорони здоров’я, що забезпечують надання медичної допомоги згідно з одержаною відповідно до закону ліцензією, та фізичними особами – підприємцями, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку і можуть перебувати з цими закладами у цивільно-правових відносинах.
Також документ вносить зміни у Закон «Про вищу освіту», замінюючи поняття «інтерн» на «лікар (провізор)-інтерн». Відповідно до нової редакції, лікар-інтерн – особа, яка має ступінь магістра медичного або фармацевтичного спрямування, виконує програму підготовки в інтернатурі та бере участь у наданні всіх видів медичної допомоги, передбачених вимогами освітньо-кваліфікаційної характеристики.
Ситуація з поширенням COVID-19 засвідчила необхідність залучення вказаних фахівців до процесу лікування хворих, затвердження та постійного оновлення протоколу лікування пацієнтів з коронавірусною інфекцією, впровадження інноваційних медичних розробок та інших заходів задля порятунку людей. Цей закон дозволить забезпечити покращення освітнього процесу у сфері охорони здоров’я шляхом реалізації права на надання медичної допомоги науково-педагогічними працівникам закладів вищої (післядипломної) освіти, які відповідають кваліфікаційним характеристикам та реалізації права на участь у наданні медичної допомоги лікарями- інтернами.

Вебінар з відкритого врядування в Україні: співпраця державного та місцевого рівнів

17 липня відбувся вебінар «Співробітництво центральних органів державної влади та органів місцевого самоврядування у впровадженні відкритого врядування в Україні», організований Конгресом місцевих та регіональних влад Ради Європи за підтримки Асоціації міст України та Секретаріатом Партнерства «Відкритий Уряд».

Мета вебінару – посилення залучення органів місцевого самоврядування України до процесу розробки та впровадження Національного Плану дій у відповідності до Стратегії Партнерства «Відкритий Уряд – місцевий рівень». Під час заходу були розглянуті формати консультацій та співробітництва між центральними та місцевими органами влади. Зокрема, була розпочата дискусія щодо обговорення платформи для посилення діалогу між центральною владою та органами місцевого самоврядування з питань відкритого врядування в Україні. В онлайн-заході взяли участь представники органів місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства, Секретаріату Кабінету Міністрів, члени Координаційної ради з питань реалізації в Україні Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд», міжнародні експерти.
Генеральний секретар Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи Андреас Кіфер, вітаючи учасників заходу, підкреслив, що цінності Відкритого Уряду – прозорість, підзвітність та громадська участь – це ключовий чинник демократії на всіх рівнях.
Державний секретар Кабінету Міністрів України Олександр Ярема зазначив: «Партнерство «Відкритий Уряд» є важливою платформою для розвитку відкритого урядування в Україні. Її головне завдання – скорочувати дистанцію між суспільством і владою, збільшити рівень довіри». Також Олександр Ярема відзначив позитивний вітчизняний досвід у впровадженні інструментів відкритого урядування та те, що Україні є чим поділитися з іншими країнами.
Руді Борман, заступник директора Програми «Партнерство «Відкритий Уряд» – місцевий рівень» поінформував учасників вебінару про нову стратегію OGP Local та план її виконання, ознайомив з кращими практиками відкритого урядування на місцевому рівні у різних країнах, а також закликав долучатись до OGP Local. «Ми чекаємо приєднання до місцевої програми Ініціативи 15 нових членів вже цього року», – відзначив він.
Директор Програми «Відкритий Уряд», співголова Керівного комітету Ініціативи Кароліна Корнего (Аргентина), виконавчий директор Програми «Відкритий Уряд» Мелані Роберт (Канада), голова відділу публічного управління Департаменту планування і координації політики Адміністрації Уряду Грузії Кетеван Тсанава поділилися досвідом співробітництва органів національного та місцевого рівнів під час реалізації Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд» у своїх країнах.
Успішними практиками використання інструментів відкритого врядування на місцевому рівні в Україні з учасниками вебінару поділився Новопсковський селищний голова Вадим Гаєв (Луганська область). Крім того, він розповів про участь у різноманітних конкурсах, програмах щодо співпраці з громадськістю і про боротьбу з корупцією, подолання викликів коронавірусу тощо. Учасники також обговорювали питання залучення органів місцевого самоврядування до процесу розробки та впровадження національного плану дій із реалізації Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд», впровадження інструментів відкритого урядування на місцевому рівні.
Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан зосередив увагу учасників вебінару на важливості вибудовування інституційних взаємозв’язків. Зокрема, він подякував за підтримку Секретаріату Кабінету Міністрів України.
Органи місцевого самоврядування співпрацюють з жителями громад і від того, наскільки жителі задоволені місцевим самоврядуванням, залежить успішне виконання місцевою владою своїх повноважень. Асоціація міст України готова бути платформою для обміну кращими практиками і поширення успішного досвіду. Головне в цьому процесі – врахувати позицію представників усіх громад, незалежно від кількості населення чи віддаленості від Києва, – наголосив О. Слобожан.
Виконавчий директор АМУ зауважив, що обговорення в онлайн-форматі є зручним, втім воно не замінить безпосереднього спілкування. Він нагадав, що Асоціація багато років поспіль проводить форум місцевого самоврядування, під час якого на одному майданчику можуть зустрітися представники органів місцевого самоврядування, урядовці, парламентарі, громадськість. В рамках форумів можна звернути увагу і на питання відкритого врядування. Олександр Слобожан зазначив, що також варто подумати над створенням експертного пулу – представників місцевого самоврядування, які вже мають досвід відкритого врядування, залучати представників міжнародної спільноти.

Вебінар організовано в рамках проекту «Посилення демократії та довіри на місцевому рівні в Україні», який  виконується Асоціацією міст України та Конгресом місцевих і регіональних влад Ради Європи та є частиною Плану дій Ради Європи для України на 2018-2021 роки. Меморандум про взаєморозуміння у реалізації проєкту «Посилення демократії та довіри на місцевому рівні в Україні» підписали 25 вересня 2018 року Голова Асоціації міст України, Київський міський голова Віталій Кличко та Генеральний секретар Конгресу місцевих та регіональних влад (КМРВ) Ради Європи Андреас Кіфер  (читати більше тут і тут).
Метою проекту Конгресу «Посилення демократії та довіри на місцевому рівні в Україні» є покращення якості демократії на місцевому рівні в Україні шляхом посилення інституційних структур та підтримки органів місцевого самоврядування та їх національних асоціацій в діяльності, спрямованій на запровадження принципів етики в процес прийняття рішень, а також підтримка більш інклюзивного, прозорого та орієнтованого на громадян місцевого врядування. Проект реалізується в рамках Плану дій Ради Європи для України на 2018-2021 роки.

Уряд вдосконалив механізм надання соціальної підтримки громадянам та оптимізував взаємодію органів влади

22 липня Уряд затвердив постанову «Деякі питання виплати державної соціальної допомоги», якою вдосконалив механізм надання соціальної підтримки деяким категоріям громадян (порівняльна таблиця до постанови).
Цією постановою:
 затверджений єдиний Порядок обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї для усіх видів державної соціальної допомоги;
 надана можливість звертатись за призначенням усіх видів допомог онлайн;
 встановлені окремі умови, за наявності яких допомога на дітей одиноким матерям та тимчасова державна допомога дітям не призначається;
 визначений порядок дій органів соцзахисту, якщо сім’єю приховано відомості або подано недостовірні дані, що вплинуло на призначення допомоги;
 вдосконалений механізм розрахунку розміру грошової компенсації дітям на придбання житла;
 удосконалений механізм взаємодії місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
Щодо вдосконалення механізму взаємодії місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування
Відповідно до прийнятої постанови, призначення і виплата допомог пільг, субсидій здійснюються органами соціального захисту населення районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських рад міст обласного значення, районних у містах рад.
У сільській місцевості заяви з необхідними документами приймаються уповноваженими особами, визначеними виконавчими комітетами селищних, сільських рад, і передаються відповідним органам соцзахисту.
В територіальній громаді, в якій утворено виконавчі органи сільської, селищної, міської ради, заяви з необхідними документами приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської селищної, міської ради територіальної громади (далі – посадова особа територіальної громади), та передаються відповідному органу соціального захисту населення. Тут мова йде про об’єднані територіальні громади.
Заяви з необхідними документами подані через центр надання адміністративних послуг передаються відповідному органу соціального захисту населення.
З 1 січня 2021 року органи соцзахисту райдержадміністрацій не приймають від осіб заяв з необхідними документами, крім надісланих поштою або в електронній формі. Це пов’язано з тим, що з 1 січня в Україні буде створено єдиний базовий рівень місцевого самоврядування.
З 1 березня 2021 року заяви з необхідними документами приймаються посадовими особами територіальної громад виключно з формуванням електронної справи.
В постанові були враховані пропозиції Асоціації міст України щодо вдосконалення взаємодії між ОТГ та органами соцзахисту райдержадміністрацій. Детальніше ознайомитися з ними можна тут.
Проєкт постанови ще не опублікований, остаточна його редакція може відрізнятися.

Верховна Рада підтримала в першому читанні проєкт Закону про основні засади молодіжної політики

21 липня на позачерговій сесії Верховної Ради України в першому читанні був прийнятий законопроєкт №3718 “Про основні засади молодіжної політики”. Проєкт Закону вдосконалює систему функціонування вітчизняної молодіжної політики, методів та інструментів її реалізації, зміцнення інституційної спроможності молодіжних і дитячих громадських об’єднань, інших інституцій, що здійснюють молодіжну роботу. Зокрема, він сприяє заохоченню молоді до активної участі в громадському житті, закріпленню європейських підходів до молодіжної політики.

Законопроєкт знижує вік молоді до 29 років. Верхня вікова межа у 35 років встановлюється виключно для молодих сімей для забезпечення їх участі у програмах вирішення житлових питань. Також він пропонує створити Національну раду з питань молоді як консультативно-дорадчий орган при Кабміні, надати право органам державної влади та органам місцевого самоврядування створювати молодіжні ради (як консультативно-дорадчі органи), призначати радників з питань молоді.

Окрім того, проєкт Закону конкретизує повноваження органів місцевого самоврядування у сфері молодіжної політики. Він пропонує віднести до власних повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад повноваження щодо:
  • управління молодіжними центрами та сприяння їх діяльності;
  • вирішення питань про надання молодіжним та дитячим громадським об’єднанням на пільгових умовах у користування приміщень під молодіжні простори та молодіжні центри;
  • створення умов для розвитку молоді, суб’єктів молодіжної роботи, молодіжної інфраструктури.
З пропозиціями Асоціації міст України до законопроєкту можна ознайомитися за посиланням. Проєкт Закону був підготовлений за участі народних депутатів України, центральних органів виконавчої влади, Асоціації міст України, громадських об’єднань та експертного середовища.


Петриківський П'ятихатський Юр'ївський Магдалинівський Царичанський Новомосковський Павлоградський Петропавлівський Межівський Васильківський Синельниківський Дніпропетровський Верхньодніпровський Криничанський Солонянський Софіївський Криворізький Широківський Апостолівський Томаків- ський Нікопольський Покровський П’ятихатки Зеленодольськ Верхньодніпровськ Нікополь Кривий Ріг Марганець Перещепене Першотравенськ Павлоград Новомосковськ Дніпро Кам’янське Вільногірськ Синельникове Раївка Любимівка Петриківка Апостолове Жовті Води Тернівка Покров Підгородне Верхівцеве Вакулове

Члени асоціації міст України